"Купи истину, и не продавай мудрости и учения, и разума". Пр 23:23
Ты меня избрал и оправдал,
Перевёл из грешников в святые,
Чтоб душою стала как кристалл,
Воссиял в ней Cветом благостыни.
Ты меня по имени назвал,
Дочерью нарёк в Семье небесной.
Во Христе навеки основал
В святости и кротости, и чести.
Восхождения путём повёл
В Город Света золотых чертогов.
Чтобы райский сад в душе расцвёл,
Насаждаешь в ней библейский Логос.
Всё имея, как же мне не жить
В силе благочестия Христова?
Как же мне Иисусу не служить,
Испытав себя твореньем новым?
Знаю, что во плоти грех живёт,
Столь коварный даже в расслабленьи.
Он удачную минуту ждёт,
Чтоб сразить внезапным наступленьем.
Я скорблю, когда, воюя, плоть
Жизнь духа оскверняет тленьем.
Слышит мой спасающий Господь
Покаянный вопль без промедленья.
Не заставит долго ждать Господь -
Искреннему сердцу отвечает.
И сникает в пораженье плоть,
И в душе вновь Сад благоухает!
"конечно, знает Господь, как избавлять благочестивых от искушения, а беззаконников соблюдать ко дню суда, для наказания" 2 Петра 2:9
Анна Лукс,
Ванкувер, США
С Господом 25 лет. Пишу стихи и прозу. Имею 30 (книг) христианских изданий СТИХОВ И ПРОЗЫ . Люблю Спасителя. Ожидаю пришествия. Моя Жизнь - Христос, и смерть желаю встретить как преобретение. Да утвердит и укрепит меня мой Бог!!
сообщение: В издательстве "Миссия спасения" вышли мои книги -христиаская проза. Можно их посмотреть по этому адресу: https://spasenie.org/catalog Благословений всем!!! Вышли новые книги в Канаде. Можно заказать по почте : altaspera@gmail.com
Прочитано 1078 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
